НОВІ ЕФЕКТИВНІ РІШЕННЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДНИКІВ ВІД СІРОЇ ГНИЛІ ТА ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ!

Підводячи підсумки минулого 2018 року, можна констатувати значний розвиток сірої гнилі на Півдні України. Сезон був складним, характеризувався теплою та дощовою погодою зі значним ураженням виноградних насаджень хворобами, зокрема, сірою гниллю

Людмила БАРАНЕЦЬ, к. с.-г. н.,
НЦЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова»

Чи можна виграти боротьбу з небезпечними  хворобами винограду й уберегти насадження від температурних стресів,  застосовуючи біофунгіциди та біопродукти? З метою вивчення цього питання  на дослідних ділянках ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» були проведенні  відповідні дослідження.

Сіра гниль (Botrytis cinerea Pers. et Fr.) разом з оїдіумом і мілдью –  дуже поширені хвороби, які щорічно завдають винограду значної шкоди.  Однак, з огляду на виняткову складність контролю інтенсивності  розвитку,  сіру гниль класифікують як основну хворобу патогенного  комплексу  винограду.

В Україні сіра  гниль проявляється щорічно, знижуючи врожай винограду на 15-20%. А за  сприятливих умов, які останнім часом складаються досить  часто, втрати  врожаю можуть сягати і 80-100%, перетворюючи пошкоджені грона винограду в  кашоподібну масу.

Боротьба з сірою  гниллю завжди була і залишається складною, і ця  проблема, на жаль, до  сих пір повністю не вирішена. Препарати, які  сприяють  запобіганню  ураження патогеном суцвіть, гребенів і грон  винограду, повинні  застосовуватися  завчасно, регулярно і до самого збору врожаю. До того ж  залишки препаратів не повинні залишатися у винограді, який споживається  у  свіжому вигляді, та негативно впливати на бродіння вина і на його  смак.

Тому основою удосконалення  системи захисту винограду  від сірої гнилі повинно бути наукове  обґрунтування теоретичних принципів екологізованої системи захисту  виноградних насаджень на основі факторів мінімізації пестицидного  навантаження на навколишнє середовище й екологічність отриманої  продукції.

Враховуючи зміну клімату та прагнення  агровиробників до екологізації продуктів харчування, гостро постало  питання про удосконалення захисних заходів виноградних насаджень від  хвороб, а особливо сірої гнилі, на основі введення біопрепаратів і  біостимулянтів в загальну систему захисту. Це сприятиме раціональному  управлінню процесами фітосанітарного оздоровлення агроценозів та  обмеженню поширення продукції харчування, небезпечної для життя та  здоров’я населення.

У світі спостерігається тенденція, що  провідні виробники засобів захисту рослин одночасно з пестицидами  пропонують застосовувати різні біопродукти, які забезпечують високу ефективність захисних заходів. Причому з кожним роком використання таких  засобів зростає, що свідчить про їх перспективність та ефективність.

Одним з підприємств, які активно розвивають біологічний напрямок та  впроваджують біопродукти у системи захисту культур, є японська компанія  «Самміт-Агро Юкрейн».

У 2017-2018 рр.  було проведено ряд дослідів на базі ННЦ «ІВіВ ім. В.Є.   Таїрова» з метою  вивчення дії двох нових інноваційних біопродуктів:   Бесткур, РК  (біофунгіцид) і Амалгерол, ЕВ (біостимулянт).

Мета  досліджень полягала в визначенні доцільності  застосування  біостимулянту  Амалгерол, ЕВ для збільшення врожаю  винограду і його   якісних показників  на фоні покращення фізіологічного  стану виноградних   рослин, а також у  вивченні технічної ефективності  біофунгіциду  Бесткур, РК в боротьбі з  сірою гниллю винограду в якості  останньої  обробки, що  забезпечить отримання максимального захисного  ефекту від  негативної дії  збудника до  самого збору врожаю і уникне  накопичення  залишків  пестицидів у ягодах  винограду.

Умови проведення досліджень.  Найбільш сприятливі умови для  розвитку сірої гнилі склалися в кінці  другої  декади липня, коли після  безперервних дощів протягом 5 днів при середньодобовій температурі повітря 24,6 ºС (рис. 1) і рясних опадах,   які перевищили середню  багаторічну норму в 2 рази (рис. 2), відбулося   масове розтріскування  ягід, що спричинило стрімкий розвиток   захворювання.


Дані графіків на рис. 1 і 2 підтверджують, що 2018 рік був спекотним   упродовж усього періоду вегетації, а також  характеризувався високим   випадінням опадів у другій половині вегетації.

Потім у серпні настала спекотна і суха погода. Опади протягом місяця   практично були відсутні, їх кількість дорівнювала 0-1 мм. Відносна вологість повітря упродовж усього місяця була дуже низькою – 42% (нижче середньої багаторічної на 15%). Середньомісячна температура повітря  була  на рівні 25,5 °С. Максимально висока середньодобова температура   спостерігалася в другій декаді серпня і досягала 25-26 ºС, а  максимально  температура повітря підвищувалася до 33-37 ºС. За таких  посушливих умов розвиток сірої гнилі призупинився, але під час посухи  виноград  знаходився у стресовому стані та був дуже ослаблений.

Однак у вересні, після рясних опадів настала друга хвиля інтенсивного розвитку сірої гнилі на технічній групі сортів винограду.  Фактична   температура місяця за даними спостережень була 18,5 °С (відхилення від норми +1,3 °С). Найнижча температура повітря (4,5 °С) спостерігалася 27 вересня, а найвищу (35,4 °С) зафіксували 1 вересня – вона була рекордною  за останні більш ніж 197 років (з 1821 року).

Схема проведення досліджень. Схема польового виробничого досліду з захисту виноградних насаджень проти сірої гнилі за умов її епіфітотійного розвитку наведена в таблиці 1. Згідно з фітосанітарною ситуацією виноградних насаджень та погодних умов вегетаційного періоду 2018 року на дослідному варіанті проти сірої гнилі було зроблено 4 обробки, а на   еталонному варіанті – три, тобто на одну обробку менше, що пов’язано з   періодом очікування застосованих препаратів. На еталонному варіанті   використовували препарати різних фірм виробників засобів захисту  рослин.

Схема застосування препаратів розраховувалася з  урахуванням фітосанітарного стану масиву і погодних умов року.  Фунгіциди використовували в найбільш  критичні погодні умови і фази  розвитку культури, профілактично, перед  виникненням умов для розвитку  хвороби. Адже профілактичні заходи  боротьби є найефективнішими з огляду  на те, що дуже складно зупинити  розвиток і поширення інфекції, якщо  після зараження пройшло більше 2-3 днів.

Результати досліджень. Дані поширення і розвитку сірої гнилі представлені в таблиці 2.
Сприятливі    умови для розвитку сірої гнилі за період вегетації склалися двічі.  Перші – в кінці другої декади липня, коли після безперервних дощів    упродовж 5 днів при середньодобовій температурі повітря 24,6 ºС і   рясних опадах, які перевищили середню багаторічну норму в 2 рази,   відбулося  масове розтріскування ягід, що й спричинило стрімкий  розвиток  хвороби. Інкубаційний період розвитку захворювання при таких  умовах завершувався в  максимально короткий термін – 25-35 годин.

Результати  досліджень показали, що при інших рівних умовах, які   склалися після    рясних і тривалих зливових дощів, коли не було   можливості провести  обприскувань насаджень, на еталонному варіанті   виноградні грона після    розтріскування ягід дуже швидко почали   уражатися сірою гниллю. В цей   час  на дослідному варіанті, де в  період  змикання ягід у грона (10  липня)  застосовували біостимулянт   Амалгерол, ЕВ, розтріскування ягід  не спостерігалося. Це вказує на   потужну антистресову дію препарату на    стійкість рослин до стресових   факторів навколишнього середовища та його    вплив на покращення   фізіологічного стану виноградних рослин.

Друга  хвиля інтенсивного розвитку сірої гнилі настала у вересні –   після  рясних опадів (128 мм при нормі 41 мм, що було вище норми на   312%). Вона   припала на період дозрівання винограду – найнебезпечніший   час для    зараження гнилями.

Обробки за варіантами досліду були   зроблені  за  прогнозом метеорологічних умов – до  зливових дощів 21   липня, в  період  розм’якшення ягід винограду. Це була  остання обробка   на  еталонному  варіанті.

Збір  урожаю на еталонному варіанті    проводили  20  серпня, через місяць після  останньої комплексної   обробки  від сірої   гнилі. Ефективність використовуваних фунгіцидів за   умов  епіфітотійного   розвитку сірої гнилі, яку отримали на період   збору  врожаю, була   відносно високою. На дослідному варіанті вона   становила  87,6%, на   еталонному варіанті була  дещо нижчою – 80,7%   (рис. 3).

На   дослідному варіанті  остання обробка була зроблена 2  вересня,   застосовували біофунгіцид  Бесткур, РК (1 л/га), і оскільки  препарат на   100% є натуральним  продуктом та не має обмежень щодо  періоду  очікування,  збір урожаю  винограду проводили 12 вересня – на 23  дні  пізніше, ніж на   еталоні.  Тобто на фоні застосування  біостимулянту   Амалгерол, ЕВ,  завдяки   якому не відбулося  розтріскування ягід, та   екологічності   використання  біофунгіциду  Бесткур, РК у період  достигання   винограду,  вдалося  практично  упродовж місяця надійно  захищати  врожай  винограду  від сірої  гнилі та  отримати кращі показники  з  цукристості  соку ягід  винограду.

Щодо  врожаю та його якості,  дослідження  встановили,  що при однаковій потенційній продуктивності облікових кущів  урожай  винограду,  зібраний з дослідних варіантів, у  яких застосовували препарати компанії «Самміт-Агро Юкрейн», за кількісними та якісними  характеристиками  відрізнявся від урожаю,  зібраного на кущах еталонного варіанту. Про це  свідчать дані таблиці 3.

Аналізуючи дані  таблиці, ми констатуємо, що найбільший урожай з  куща був отриманий у  третьому дослідному варіанті – 5,5 кг.  Розрахункова урожайність з 1 га  становила 111,4 ц/га проти 92,3 ц/га на  еталоні. При цьому прибавка в    грошовому вираженні досягла 42 тис. 20  грн при середній ціні за 1 кг    винограду 22 грн.

Висновки.  Таким чином,  експериментальні дані,   отримані в результаті проведених  дослідів,   свідчать про високу   ефективність чотирьох обробок  препаратами  компанії «Самміт-Агро Юкрейн»  проти сірої гнилі. Вони дали  можливість  провести  збір врожаю винограду  на місяць пізніше еталонних  насаджень,  що вказує на високу ефективність  дворазового застосування   біофунгіциду Бесткур, РК в останні обробки.

Встановлена   також   доцільність застосування біостимулянта  Амалгерол, ЕВ на   виноградних  насадженнях, вплив якого  підвищує  стійкість рослин до   несприятливих  умов  навколишнього  середовища,  сприяє протидії  сонячним  опікам,  покращує  якісні  характеристики  вирощеної продукції,  впливаючи  на  щільність і забарвлення ягід,  збільшуючи масу грон і  поліпшуючи  якісні  показники   отриманого  винограду (цукристість соку  ягід). Усе це   позитивно вплинуло   на  урожайність загалом. Економічну  доцільність   застосування    біостимулянта Амалгерол, ЕВ підтверджує  підвищення   врожайності на    17-20%. До того ж варто зазначити, що  необхідною  умовою  здійснення    ефективних захисних заходів від сірої  гнилі є  виконання  всіх    технологічних умов вирощування винограду, які   забезпечують  поліпшення    умов зростання виноградної рослини,   погіршуючи при цьому  умови для    розвитку хвороби. Своєчасна  підв’язка,  видалення безплідних   пагонів, чеканка пагонів підвищують  продування  кущів і суттєво   послаблюють розвиток сірої гнилі. Зменшення  норм  внесення азотних і   збільшення норм   фосфорних і калійних добрив   ефективно впливає на   підвищення стійкості рослин до хвороб.