UARUEN
Товари для населення
Каталог препаратів

РЕАЛЬНА БІОЛОГІЗАЦІЯ

Що дасть промисловому садівництву застосування біопрепаратів? Чи йдеться тут про екологічну продукцію, чи про здешевлення захисту від шкідників і хвороб? Тамара Мельничайко, генеральний директор компанії «Самміт-Агро Юкрейн», була запрошена виступити в якості експерта та дала інтерв'ю журналу "Садівництво по-українськи".

  Тамара Мельничайко

- Що, окрім харчової безпеки, спонукає нині агрономів застосовувати біозасоби?

 - Дійсно, біозахист цікавий передусім тим, що люди хочуть споживати безпечні продукти. Для цього потрібно, зокрема, й зменшити навантаження пестицидами у рослинництві. Це особливо важливо, коли йдеться про культури, врожай яких споживають свіжим, відразу після збирання — плодів, ягід та овочів — томатів, огірків тощо. Майже у всіх хімічних пестицидів тривалий період очікування після внесення у насадження, натомість деякі біопрепарати можна вносити перед самим збиранням. Це переводить біометоди до категорії чогось унікального, такого, без чого не можна обійтися. Якщо у процесі боротьби з хворобами чи шкідниками у них утворюється стійкість до діючої речовини чи навіть до цілої групи хімічних препаратів, то тут теж доцільно застосувати біологічні засоби контролю шкідливих організмів. Біопрепарати застосовують і з міркувань турботи про довкілля. У деяких країнах низка пестицидів нині під забороною (наприклад, неонікотиноїди чи фосфорорганіка, які шкодять бджолам), але агрокультури потрібно якось захищати, й там мусять переходити на біопрепарати.

- Якими біозасобами озброєне сучасне рослинництво?

- Біозасоби можна розділити на ті, що стимулюють певні процеси в культурних рослин (біостимулятори), і на ті, що контролюють популяцію шкідників або рівень розвитку хвороби (препарати для біоконтролю). До біостимуляторів належать численні амінокислоти та рослинні гормони, зокрема, ауксини та гібереліни. Наука нині ретельно досліджує дію біостимуляторів. Ідеться про точний термін і прогнозовану дію унаслідок їх застосування. Наприклад, цитокінін, внесений у різні фази розвитку яблуні, стимулює два різних процеси: опадання зав’язі (хімічне проріджування) і поділ клітин у плодах (завдяки чому м’якуш плодів стає щільнішим і вони краще зберігаються). Типи біозасобів, що контролюють шкідників чи інфекцію, дуже різноманітні. Це й препарати на основі гриба, наприклад відомий у нас фунгіцид на основі спор Trichoderma lignorum. Біозасоби з бактерій в Україні застосовують також, приклад — інсекто-фунгіцид на основі Pseudomonas aureofaciens. Є й препарати на рослинній основі, зокрема,з терпенів — речовин, що містяться у хвойних та ефірно-олійних рослинах. (У Франції їх як фунгіциди застосовують проти сірої гнилі на виноградниках.) Віруси теж працюють на фермера — зокрема, польські садівники застосовують вірусний препарат, що уражає яблуневу плодожерку. Ще одинвид біозасобів — на основі феромонів: у садівництві Франціїдля контролю листовійок і плодожерок активно використовують феромонні диспенсери — йдеться про дезорієнтацію самців-метеликів, щоб ті не парувалися із самками. Повний перелік біологічних об’єктів і речовин, які застосовує сучасне рослинництво, є досить великим.

 - Що стримує повсюдне застосування біозасобів, зокрема і в Україні?

 - Найперше — ціна. Біологічний — не означає дешевий. У низці європейських країн є представництва материнської компанії «Сумітомо Корпорейшн», зокрема й у Франції. Основним бізнесом «Сумі Агро Франція» є продаж феромонних диспенсерів. Вони не дешеві: захист саду від плодожерки або листовійок з їх допомогою обійдеться у 300–350 євро/га. Та диспенсери там купують навіть попри високу ціну — застосовуючи їх, фермер отримує чистий від пестицидів урожай та спеціальну субсидію від держави. Іншим чинником, що стримує поширення біозахисних методів, є обсяг вирощування тієї чи іншої культури. Приклад: площа посівів сої в Україні — близько 2 млн гектарів. Як наслідок, біопрепарати для інокуляції посівного матеріалу азотфіксувальними бактеріями у нас застосовують дуже широко, і на ринку є й імпортні, й вітчизняні продукти. А якщо площа вирощування якоїсь культури мала? Зараз у європейському тепличному господарстві повсюдно застосовують біологічні препарати для контролю лускокрилого шкідника — білокрилки. Чи можна ці засоби залучити в Україну? Поки що — ні. Закритий ґрунт Туреччини чи Іспанії — сотні тисяч гектарів, а закритий ґрунт України (тепличні комплекси, які працюють постійно), за офіційними даними, не перевищує 400 га. Реєстрація препарату передбачає низку робіт та дослідів, для цього потрібен час і кошти. І якщо площа вирощування мала, то окупність реєстраційних витрат триватиме занадто довго, тому на це мало хто наважиться. Дуже важливим є й удосконалення біологічних технологій. Раніше біопрепарати мали певні обмеження за терміном і умовами зберігання: їх можна було зберігати лише протягом 2–3 місяців та обов’язково у спеціальних холодильниках. Це стосувалося усіх типів препаратів — бактеріальних, грибних та вірусних, і дуже обмежувало доступ до них. Зараз технології сягнули далеко вперед, і для низки біозасобів такі обмеження зникають. Наприклад, технологія дає змогу помістити речовини біологічного походження до спеціальних капсул, і це протягом тривалого часу стримує деградацію біоагентів. Як наслідок, такий біопестицид можна зберігати в тому самому складі й за таких самих умов, що й хімічні засоби.

 - Якщо фермер вирішив застосувати біопрепарат — наскільки це змінить технологію вирощування?

 - Якщо ви застосовуєте хімічний препарат і дещо запізнились із обробкою, посіви та насадження усе одно вдасться захистити. А запізнення із внесенням біозасобів, коли популяція шкідника у насадженнях перевищила економічний поріг або розвиток інфекції сягнув пікових значень, шансів на виправлення ситуації не лишає. Утім, навіть застосовуючи біозасоби вчасно, ви не обов’язково отримаєте той самий результат, що й за внесення хімічних пестицидів: більшість біопрепаратів поступаються їм дієвістю. Якщо ви обрали біозахист, вам доведеться дуже ретельно контролювати шкідників і хвороби, а для цього — частіше бувати в саду чи у полі, щоб не проґавити правильний момент обробки. Якщо ваш інструмент — біозасоби, то зазвичай йдеться лише про профілактичне застосування. Обробок доведеться зробити удвічі більше, ніж якби захист був хімічним. Як наслідок, система біологічного захисту, яка б забезпечувала отримання якісної продукції, навряд чи вийде дешевшою — так, урожай можливо буде екологічно чистішим, але затрати на його вирощування можуть збільшитися.

 - Чи є перспектива для економічно успішного застосування біопрепаратів у сучасному рослинництві?

 - З бізнес-міркувань біозасоби є дуже цікавою темою. Світовий ринок хімічних пестицидів нині оцінюють у 50 млрд доларів, він росте, але не набагато, близько 2–3% щороку. Раніше це зростання було стрімкішим: створювалося дуже багато нових молекул, нині ж кількість нових діючих речовин, які вдається винайти та комерціалізувати, суттєво зменшилася. Це одна з основних причин, чому ринок перестав активно рости. Крім того, усе більше і більше хімічних діючих речовин забороняється використовувати із екологічних міркувань. Натомість на ринку біологічних препаратів абсолютно інша тенденція. Зараз його оцінюють у 2–3 млрд доларів, але ріст цього сегмента дуже стрімкий, близько 10–15% щороку. Якщо такий темп триматиметься й далі, то до 2025 року вартість світового ринку біопрепаратів сягне 10 млрд доларів. Тобто за вісім років він становитиме 20% сучасного ринку хімічних пестицидів. Ця ситуація стимулює хімічні компанії, які займаються захистом рослин, зокрема й мультинаціональні, приглядатися до виробництва біопрепаратів, щоб не опинитися десь позаду, коли ринок біологічного захисту стане досить розвинутим. Раніше хімічні гіганти не мали у своєму портфоліо препаратів біологічного напряму — цим займалися невеличкі, не дуже відомі компанії, майже наукові установи, які не знали, як запропонувати ринку свої винаходи. Нині мультинаціональні гравці почали купувати ці наукові компанії, й останні, отримавши фінансування, починають нарощувати обсяги у виробництві. Так зробила й наша материнська компанія «Сумі Агро Європа» — у січні 2017 року інвестувала у компанію «Футуреко Біосайєнс» (Іспанія), яка є виробником широкої лінійки біостимуляторів і біопрепаратів для захисту від шкідників і хвороб. Наступний наш крок — не просто реєструвати нові препарати в Україні, а знайти для них максимально ефективне місце — інтегрувати у традиційну систему захисту.

 - Чи запропонує ваша компанія нові біозасоби українському садівництву та ягідництву?

 -  Звісно, так. Традиційно майже третина наших продажів в Україні щороку припадає на засоби для захисту садів, виноградників і ягідників. Оскільки врожай цих культур зазвичай споживають свіжим, він як ніякий інший потребує екологізації хімічного захисту. Тож ми працюємо над цим питанням і зараз маємо в реєстрації кілька нових біопрепаратів. Деякі з них будуть доступними на ринку вже 2018 року. Наша стратегія — обирати продукти, ґрунтуючись на знанні проблеми, у вирішенні якої потрібно допомогти фер меру. Ми робимо низку випробувань у різних кліматичних регіонах країни, щоб визначити правильне місце біозасобу у системі захисту рослин, точні норми і терміни його внесення. Лише за таких умов виведення новинки на ринок буде успішним і для нас, і для фермерів, які у подальшому застосують цей біопродукт у захисті своїх насаджень.

 Матеріал підготовано кореспондентами журналу "САДІВНИЦТВО по-українськи", №2(20)/2017, ст. 38-39

Тел.:  +38-044-494-37-04 
Факс: +38-044-494-37-05 
Україна, м.Київ 03680
вул. Горького, 172, 10 поверх

GISMETEO: Погода по г.Киев